Велична постать батька
«…Багато бачив я гарних людей, ну такого, як батько, не
бачив. Голова в нього була темноволоса, велика і великі розумні сірі очі,
тільки в очах чомусь завжди було повно смутку: тяжкі кайдани неписьменності і
несвободи. Весь в полоні у сумного, і весь в той час з якоюсь внутрішньою
високою культурою думок і почуттів.
Скільки він
землі виорав, скільки хліба накосив! Як
вправно робив, який був дужий і чистий… Жарт любив, точене, влучне слово. Такт
розумів і шанобливість… скільки крилося в ньому багатства…».
О. Довженко «Зачарована Десна»
